Польський парламент встановив 11 липня «Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Польщі», що можна розцінити як знакову подію в українсько-польских стосунках після нещодавніх виборів та перемоги консерватора Кароля Навроцького, повідомляє East/West ostrovok.
Нагадаємо, у Польщі на останнії президентських виборах перемогу здобув консерватор Кароль Навроцький, що автоматично означає, що історичне минуле між Польщею та Україною стане предметом подальших політичних баталій. («Ін’єкції отруєння історією продовжують українсько-польський конфлікт і можуть зробити його нескінченним…») .
Це також може означати і те, що подальша допомога Польщі Україні, яка проходить свій шлях радикалізації, також може бути предметом політичного торгу.
Обраний президентом Польщі Кароль Навроцький очолював Інститут нацпам’яті і саме з нього «знімали мірки» в Україні при створенні власного інституту нацпам»яті, але відроджуючі протилежні ідеологічні наратриви, в тому числі, ОУН-УПА, які не співпадають з польськими.
Кароль Навроцький постійно піднімав тему Волинської трагедії. У першому контакті з Зеленським він заявив про необхідність вирішити «давно назрілі історичні питання».
В першу чергу, йдеться про Волинську трагедію 1943 року, яка в Польщі офіційно визнана актом геноциду польського народу.
МЗС України заявляє, що рішення про встановлення дати «суперечить духу добросусідських відносин між Україною і Польщею», і «не сприяє досягненню взаєморозуміння і примирення».
Однак частина українського суспільства та міжнародної наукової спільноти також розціюють «бандерізацію» країни «репресивною реальністю» та реальною загрозою для ії демократичного майбутнього.
Пер А.Рудлинг: Українські ультраправі і «нав»язування Пам»яті» 1991–2021