На фото обкладенки: Студенти Фахового мистецького коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв, 2021р. м. Кремінна Луганської області (з офіційної сторінки у Фейсбук)
Поганих професій не існує, але існують «непрестижні» – такі упередження десятиріччями висікаються суспільством. Величезний вплив на вибір професії чинить тотальне панування соцмереж у житті сучасної молоді, яка хоче мати все й одразу – «запилити стартап», отримати мільйони підписників, стати відомим блогером… З кожної «праски» чутно заклики опанувати айті за місяць і заробляти у валюті, або пройти курс від гуру бізнесу і стати мільйонером… На фоні розпіарених айтівців перспектива отримувати професію слюсаря чи будівельника виглядає досить неоднозначною. Чи дійсно профтехосвіта в Україні стає рудиментом? Як держава стимулює молодь отримувати робочі професії? Як війна вплинула на роботу закладів фахової передвищої освіти Луганщини? Відповіді на всі ці питання і трошки більше – у матеріалі Ірта-Fax .
Загальні тенденції реформи профтехосвіти в Україні
За інформацією Міністерства освіти і науки України, протягом останніх років профтехосвіта зазнала значних змін. Профільне міністерство стверджує, що в першу чергу реформа була направлена на підняття престижності навчальних закладів, відхід від радянської системи навчання й поняття «ПТУ» та «бурса». Також реформа була націлена на зміну застарілих наративів у суспільстві, зокрема упереджених тверджень, що в такі навчальні заклади йдуть вчитися здебільшого діти з низьким рівнем знань та молоді люди, які не мають змоги навчатися у вишах.
Зокрема, під час пресбрифінгу, яке міністерство проводило у своїх стінах для журналістів 17 березня поточного року, ексміністр освіти Сергій Шкарлет підкреслив, що станом на сьогодні Україна повністю вмонтувалась в Європейську рамку по профтехосвіті разом з Національним агентством кваліфікації, а європейські колеги відзначили важливість таких реформ в освіті.
«За 3 роки реформування ми побудували 265 навчально-практичних центрів за державний бюджет, оновили 151 освітній стандарт під сучасні вимоги роботодавців та передали 192 профтехи з державної у комунальну власність, що становить 30% від загальної кількості. Ми змогли підвищити кваліфікацію понад 2 тисяч педагогів у сфері цифровізації, онлайн-навчання, менеджменту, профорієнтації, а також налагодити партнерство з понад 15 міжнародними організаціями», – доповів ексміністр освіти та науки Сергій Шкарлет.
Докладніше у відео:
За словами генеральної директорки Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірини Шумік, за останні кілька років роботи над популяризацією профтехосвіти серед школярів та молоді вдалось запустити дві комунікаційних кампанії – «Ми змінюємось» та «Все працює завдяки нам», а також змінити візуальну айдентику професійної освіти та провести понад 1000 профорієнтаційних заходів.
«Так, ми хочемо переконати школярів обирати професії за покликом свого серця, професії, де б вони змогли реалізувати свій талант та бути затребуваними на ринку праці», – повідомила Ірина Шумік.
Вона додала, що під час війни допомога надходила й закладам профтехосвіти. Зокрема, за підтримки європейських партнерів один з закладів був обладнаний бойлерами, мийками, пральними машинами, ліжками, матрацами та іншими необхідними речами. Додається, що окремо надавалась допомога у вигляді психологічної підтримки для внутрішньо переміщених осіб.
«Допомога надавалась працівникам закладів та ВПО для порозуміння між собою, аби інтегрувати всіх переміщених громадян у нові громади. У перші місяці війни була дуже складна ситуація – складно було працювати, адже події у Маріуполі та на Харківщині й багатьох інших містах збільшили кількість ВПО в країні, люди опинились у нових для себе умовах», – зазначила Ірина Шумік.
Докладніше у відео:
Пані Ірина підсумувала, що міжнародні партнери досі підтримують реформу профтехосвіти в Україні. МОН наразі реалізує багато проєктів з осучаснення обладнання та навчальних підходів в українській профтехосвіті для підготовки висококваліфікованих кадрів.
Скільки було переміщено закладів профтехосвіти з окупованої Луганщини?
Під час спілкування журналістів «Ірта-fax» з Іриною Шумік вона повідомила, що на деокупованих територіях України заклади профтехосвіти повернулись до своєї роботи у дистанційному режимі. За її словами, найскладніша ситуація зараз саме у Луганській області. Однак, заклади все ж виїхали. За підрахунками МОН, таких закладів 14.
«Виїхали люди, адже заклад не можна перемістити. Здебільшого, колективи прийняли у себе партнерські заклади профтехосвіти в інших регіонах України. Як правило, всі ці заклади виїхали на базу своїх партнерських закладів, або, в деяких випадках, шукали можливості перемістити їх у пусті будівлі оптимізованих місцевих закладів профтехосвіти. У Луганській області також було оптимізовано освітній процес, коли ми кажемо про дистанційне навчання. Декілька закладів з однаковими професіями зараз функціонують одним колективом», – розповіла Ірина Шумік.
Докладніше у відео:
Редакція Ірта-Fax звернулася із запитом до Департаменту освіти та науки Луганської обласної державної адміністрації, щоб краще зрозуміти стан справ із релокацією закладів фахової освіти області. Як повідомив департамент освіти, до 24 лютого 2022 року в області функціонувало 17 закладів фахової передвищої освіти (ФПО), в тому числі 4 комунальні, 4 державні та 9 структурних підрозділів закладів вищої освіти. Після початку повномасштабної агресії рф, з метою забезпечення продовження освітнього процесу на вільній території України, були переміщені та продовжили функціонувати всі 17 закладів ФПО. Державні заклади освіти, якими тимчасово опікується Луганська ОДА (до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність), та які утримуються з місцевого бюджету, було переміщено до безпечних регіонів України, а саме:
- Лисичанський промислово-технологічний фаховий коледж тимчасово переміщено на базу Відокремленого структурного підрозділу «Одеський технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій», м. Одеса.
- Первомайський індустріально-педагогічний фаховий коледж тимчасово переміщено на базу Відокремленого структурного підрозділу «Гусятинський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя», смт Гусятин, Тернопільська область.
- Рубіжанський індустріально-педагогічний фаховий коледж тимчасово переміщено на базу Коломийського індустріально-педагогічного фахового коледжу, м. Коломия, Івано-Франківська область.
Також було переміщено й комунальні заклади ФПО:
- Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва та Кремінський медичний фаховий коледж – до м. Коломия, Івано-Франківська область;
- Лисичанський медичний фаховий коледж – до м. Підгородного, Дніпропетровська область;
- Старобільський медичний фаховий коледж – до м. Чернівців.
Всі структурні підрозділи закладів вищої освіти, засновниками яких є ЛНУ імені Тараса Шевченка, СНУ імені Володимира Даля та Луганська державна академія культури і мистецтв, також продовжують функціонувати у вільних регіонах країни.
Досвід двох релокацій Фахового мистецького коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв
Фаховий мистецький коледж Луганської державної академії культури і мистецтв є закладом фахової передвищої освіти, який здійснює підготовку фахівців за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра на основі базової та повної загальної середньої освіти. Навчальний заклад державної форми власності є структурним підрозділом Луганської державної академії культури і мистецтв, наразі розташований у столиці України – місті Київ.
За словами директора Фахового мистецького коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв Сергія Плуталова, навчальний заклад був вимушений вже вдруге переміститися. Перший досвід релокації заклад отримав ще після подій 2014 року та окупації міста Луганськ. Після відновлення навчального процесу у місті Кремінна заклад, згідно з ліцензією, навчав студентів за десятьма освітніми програмами.
«У місті Кремінна попередня адміністрація Коледжу зробила все, щоб запустити роботу навчального закладу та налагодити навчальний процес безпосередньо у тому регіоні. Нами були орендовані приміщення, художні майстерні для якісного проведення навчального процесу. Всі ці роки до 2022 року Коледж існував і працював безпосередньо у місті Кремінна», – розповів Сергій Плуталов.
Він додав, що процес переміщення навчального закладу з Кремінної до Києва тривав з березня до липня 2022 року. Коледж зберігся як структурний (не відокремлений) підрозділ Луганської державної академії культури і мистецтв.
«Напрямок роботи нової адміністрації та викладацького складу був спрямований, в першу чергу, на збереження контингенту студентів та якісного педагогічного складу», – зазначив директор Фахового мистецького коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв.
Після релокації до міста Київ навчальний заклад відновлює набір здобувачів освіти за спеціальністю «Музичне мистецтво». Навчальний заклад сконцентрувався на чотирьох творчих напрямках навчання: образотворче мистецтво, хореографія, музичне та сценічне мистецтво. За словами директора, в разі успішного набору студентів цього року буде відновлено повноцінний набір за всіма напрямками підготовки.
За його словами, навчальний заклад поновлює бази практики для студентів. Адже після пандемії COVID‑19 та повномасштабного вторгнення процес проходження студентами практики на підприємствах був призупинений. Наразі у Коледжі навчається 83 студенти. Їх не дуже багато, тому що минулого року не було набору ані у цьому закладі, ані в інших навчальних закладах, які перемістились з окупованої Луганщини та Донеччини, бо не було регіонального замовлення.
«Ми налагоджуємо контакти з закладами культури та мистецтва у Києві. Тепер наші студенти мають змогу ознайомитись з організацією виробничого процесу в деяких з них, а проходження повноцінної практики – це наші плани на найближчий час», – додав Сергій Плуталов.
Завершуючи розмову, ми запитали про плани колективу після деокупації Луганщини, та чи є бажання повертатися, адже регіон зазнав величезних руйнувань.
«Більшість про це мріє! Я не можу сказати за всіх викладачів, але я обов’язково туди поїду на певний час. Я не знаю, чи залишусь я там назавжди, але на певний час я туди поїду! Сам заклад зберігає бренд Луганської державної академії культури і мистецтв. Коледж і Академія для того й існують, щоб повернутися й потім вже там запустити навчальний процес безпосередньо на своїй малій батьківщині», – підсумував Сергій Плуталов.
Докладніше у відео:
Майбутнє України, в першу чергу, залежить від молоді – освіченої, професійної та готової працювати у своїй країні, відбудовувати її та створювати краще майбутнє для прийдешніх поколінь. Ми вдячні колективам усіх навчальних закладів за героїчну незламність та роботу у складних умовах, за професіоналізм і нестерпну жагу нести знання та ділитися вміннями, навчати й зростати!
Віктор Жданюк, Ірта-Fax