Кого роботодавці можуть звільнити за відмову від вакцинації

З листопада роботодавці почали масово відстороняти працівників від роботи за відсутності щеплення проти COVID-19. На питання, чи законна така практика у цілом, відповідає «Юридичний порадник для ВПО«.

Перш за все варто звернути увагу на ст. 46 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається виключно у разі:

  • появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
  • відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з тим відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб.

У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. При цьому перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, тобто МОЗ України.

Враховуючи це, є 3 випадки, за яких у жодному випадку не можуть відсторонити від роботи за відсутності щеплення від COVID-19.

Відсторонити не мають право тих, для кого щеплення не визнано обов’язковим

За законом роботодавець має право відсторонити від роботи лише тих працівників, для яких профілактичне щеплення від COVID-19 визнано МОЗ України обов’язковим та виключно з дати набрання чинності відповідним наказом. Так, з 8 листопада щепленню підлягають працівники:

  • центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
  • місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
  • закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

З 9 грудня щеплення є обов’язковим також:

  • для підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
  • установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;
  • підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабміну 04.03.2015 № 83

Нормативні вимоги сформульовані таким чином, що обов’язковим щеплення визнається для будь-якого працівника, що працює у наведеному вище переліку роботодавців, та не залежить від контакту з іншими працівниками чи відвідувачами під час виконання своїх трудових обов’язків (тобто навіть для тих, хто працює дистанційно чи надомно). Однак це також означає, що роботодавці не мають права відстороняти на цих підставах від роботи співробітників, не визначених МОЗ України, зокрема, продавців, офіціантів, кур’єрів тощо.

Відсторонити мають право лише тих, хто відмовляється або ухиляється від проведення обов’язкових профілактичних щеплень

Так, якщо працівник отримав першу дозу вакцини та строк введення другої дози ще не сплив, то підстав стверджувати, що працівник відмовляється або ухиляється від проведення обов’язкових профілактичних щеплень, у роботодавця немає. З цих же причин немає підстав відстороняти працівників, які на дату набрання чинності відповідним наказом МОЗ перебували на лікарняному. Їх відсторонення можливо лише після закриття листка тимчасової непрацездатності.

Не можна відсторонити від роботи, якщо є абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19

Чинним законодавством передбачено, що не підлягають обов’язковим профілактичним щепленням особи, які мають абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, підтверджені медичним висновком, виданим закладом охорони здоров’я.

Відповідно до наказу МОЗ України від 16.09.2011 № абсолютними протипоказаннями до щеплення проти COVID-19 є:

1. Важка алергічна реакція (анафілактичний шок) на першу дозу цієї вакцини. Це єдине постійне абсолютне протипоказання до щеплення конкретною вакциною. Проте це не виключає можливості щепленні іншою вакциною, яка не містить компоненту, що викликав алергічну реакцію;

2. Гостре захворювання з підвищенням температури вище 38,0 °C. Вакцинація може бути проведена після одужання та за відсутності ознак гострої хвороби. Довідка видається на термін до 2 тижнів від початку захворювання;

3. Лікування моноклональними антитілами або реконвалесцентною плазмою. Вакцинація може бути проведена через 90 днів після закінчення курсу терапії. Термін дії довідки – 3 місяці;

4. Введення вакцин проти інших інфекційних хвороб. Вакцинація від COVID-19 має бути проведена через 14 днів після введення вакцини проти інших інфекційних хвороб (за винятком інактивованої вакцини проти грипу, яку можна вводити одночасно з антиковідною вакциною в різні руки). У проміжку між першою та другою дозою вакцини проти COVID-19 можуть бути введені інші вакцини з дотриманням 14-денного інтервалу. Термін дії довідки – 14 днів;

5. Проба з туберкуліном або аналіз крові на туберкульоз (IGRA). У разі необхідності провести пробу з туберкуліном або IGRA її слід провести та інтерпретувати перед проведенням вакцинації або відкласти щонайменше на 4 тижні після проведення вакцинації проти COVID-19. Вакцинація від COVID-19 може бути здійснена у будь-який час після завершення всіх етапів проби з туберкуліном. Термін дії довідки – до завершення оцінки проби/IGRA.

6. COVID-19 в анамнезі. Вакцинацію може бути відтерміновано на 3 місяці від часу перебігу COVID-19 або здійснена раніше, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19 методом ПЛР/визначення антигену вірусу SARS-CoV-2. Термін дії довідки – до 3-х місяців.

При цьому за наявності в анамнезі хронічних або інших важких захворювань профілактичні щеплення проти COVID-19 допускаються, проте з застереженнями та після консультації з лікарем.