Конституційний меч над НКРЄ КП

Конституційний меч над НКРЄ КП

03 листопада 2020 року 50 нардепів подали конституційне подання до Конституційного Суду України (далі – Суд). У конституційному поданні депутати просили перевірити низку указів Президента України та перехідних положень Закону про НКРЄ КП на відповідність їх Основному Закону та у разі суперечності визнати їх неконституційними. 
Укази Президента, над якими депутати просили встановити «конституційний контроль» стосувалися індивідуальних указів Президента щодо призначення на посаду членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЄ КП). 
У конституційному поданні своє прохання 50 суб’єктів законодавчої ініціативи пояснюють так: 
  1. у Президента відсутні конституційні повноваження на призначення членів НКРЄ КП згідно ст. 106 Конституції України. Перелік призначень на посади повністю перерахований у статті 106 і розширювальному тлумаченню це підлягати не може; 
  2. НКРЄ КП за своїми повноваженнями належить до центральних органів виконавчої влади, а отже, порядок призначення членів НКРЄ КП має визначати виключно Кабінет Міністрів України, адже Кабмін формує вертикаль виконавчої влади; 
  3. НКРЄ КП не належить до консультативно-дорадчих органів Президента України, не фінансується в межах коштів виділених з бюджету на утримання Офісу Президента, а забезпечується щорічним фінансуванням з окремого рядка передбаченого у Законі України «Про Державний бюджет України»; 
  4. схема ротацій на зміну членів НКРЄ КП суперечить статті 6 Конституції України, адже будь – яке збільшення повноважень Президента у спеціальних законах не допускається. 

Сильна сторона конституційного подання 

Спосіб викладу аргументів у конституційному поданні народних депутатів можна вважати відверто «списаним». Минулого року та у цьому році також у багатьох рішеннях Суду можна знайти конституційну мотивацію з таким логічним обґрунтуванням в частині, яка стосуються повноважень парламенту, президента та уряду. 
За позицією Суду втручання гілок влади призводить до розбалансування компетенцій державних органів. Описані у конституційному поданні перші три пояснення апробовані практикою. У цьому контексті можна згадати про одну із справ Суду щодо призначення на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. 
Визнавши неконституційний указ Президента про призначення директора, Суд у своєму рішення не звільнив його, хоча на практиці адміністративними судами він «вважається звільненим автоматично» і це потягнуло за собою певні юридичні наслідки. 
Використання рішення Конституційного Суду та його вільне тлумачення адміністративними судами у справах за позовами про поновлення звільнених з посад директором НАБУ колишніх працівників цього органу посилює навантаження на державний бюджет у вигляді виплат та додаткових компенсацій за наслідком розгляду судами спорів про поновлення. 

Слабка сторона конституційного подання 

Намагання у конституційному поданні авторами пояснити «ротацію», як юридичну лазівку «допризначення» членів НКРЄ КП, може бути спростовано змінами до закону про НРКЄ КП, де норма про призначення членів держоргану, швидше за все побудована як запобіжник, коли Президент за умови існування стану «неправомочності» НКРЄ КП може заповнити вакантні посади членів, які відібрані на підставі процедури конкурсу. Тобто, де Президент виконує роль «весільного генерала», а не роль управлінця. 

Які наслідки може мати Рішення Суду у разі визнання неконституційними указів Президента про призначення членів НКРЄ КП? 

Оскільки НКРЄ КП у своїй діяльності ухвалює рішення колегіально, а у зв’язку із подачею конституційного подання НКРЄ КП перебуватиме у «невизначеному стані», тому всі попередні рішення Регулятора також можуть бути поставлені під сумнів у інших справах. 
НКРЄ КП є ліцензіатом на ринку енергетики та житлово-комунальних послуг, який застосовує штрафи за порушення ліцензійного порядку провадження господарської діяльності. Протягом останніх двох років НКРЄ КП активно користується вказаним інструментом для впливу на енергетичні компанії, тому у разі визнання неконституційними указів Президента України про призначення членів НКРЄ КП підприємства-порушники матимуть привід використати рішення Суду як «козир» у спорах з НКРЄ КП про оскарження рішень Регулятора. 
Невиключено, що таким чином, енергетичні компанії взагалі уникнуть відповідальності. 
Джерело konovallaw
Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *