Прийнятий нещодавно Верховною радою України закон щодо посилення відповідальності військовослужбовців і який знаходиться на підписі в офісі-адміністрації президента викликав у суспільстві бурю занепокоєння і обговорення.
Стосовно прийняття ВРУ цього закону менеджерка проектів в Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) і координатор в Медійна ініціатива за права людини Ольга Решетілова у фейсбук написала (що опубліковало видання Гордон) наступне:
“Цікаво, а за херсонське ТРО і бузковий парк теж судитимемо рядових?
Чи хто там відповідальний? Хто там не проявив достатньо героїзму? Хто там перший залишив позиції?
Підписавши закон, про який просить Валерій Залужний, президент відкриє скриньку пандори, з якої повалить зрада.
Закон не залишить суспільству іншого вибору, ніж як докопуватися до істини у кожній ситуації. Бо йтиметься про долі людей на роки, про репутацію, про правду. А ми цю правду знаємо, бо з 24 лютого ми ведемо ці кейси. Знаємо, де і скільки загинуло, скільки зникло безвісти і чия це відповідальність.
У нас практично готове розслідування по Тошківці. Красиве, з аерозйомкою, з коментарями експертів. Ви думаєте, там винні солдати? Ми його не поспішали публікувати, але тепер доведеться.
У мене збереглась переписка, у тому числі з паном Залужним і його помічниками щодо ситуації в Попасній. Пригадаємо?
Далі Решетілова продовжує: “А хто це призначив першого командира 110 бригади? Не ТРО, механізованої. Мого любімчіка призначили, якого гнали сцяними тряпками з армії, але хтось же його витягнув. І він поклав пів бригади, навіть облік особового складу не вів. Рідним довідки про зникнення безвісти бійців, зв’язок з якими обірвався у квітні, прийшли лише в серпні.
В мене є дуже багато про що розповісти.
І хочу я того чи ні, мені доведеться це зробити. Бо я не дам очорнити імена невинних людей. Особливо якщо вони вже самі за себе сказати не можуть.
Ви цього добиваєтесь?
Ви хочете, щоб ми почали говорити?
Чи, може, таки варто подивитися на справжні причини низької дисципліни? На провальну роботу центрів комплектації, на неякісну підготовку особового складу або взагалі її відсутність, на відсутність взаємодії між підрозділами, на відсутність морально-психологічного забезпечення, на низькі моральні і лідерські якості багатьох командирів, а відтак відсутність довіри до них? На втому людей, які понад півроку в нелюдських умовах без відпочинку і ротації.
Щоразу, коли я стаю на захист військовослужбовців, мені хтось з ГШ каже, що основа армії – це єдіноначаліє, а я його підриваю. Так ось це «єдіноначаліє» в моєму розумінні – це вертикаль відповідальності. Це найперше відповідальний за все головнокомандувач, і лише в найостаннішу чергу – солдат”.
