Німеччина підтримує мирний діалог на Сході
З 28 по 30 липня у Дніпрі проходив тренінг метою, якого було поінформувати його учасників-журналістів наскільки важлива роль ЗМІ у розбудові миру. В останній день тренінгу його організатори запросили виступити перед блогерами і журналістами регіональних та всеукраїнських ЗМІ Генерального консула Німеччини у Донецьку доктора Штефана Кайля. Оскільки, Донецьк на непідконтрольній території, офіс консула зараз знаходиться у Дніпрі.
Враховуючи важливість цього заходу для врегулювання конфлікту на Сході, «Зараз-Інфо» публікує виступ Штефана Кайля і його відповіді на запитання (скорочено) блогерів та журналістів.
— Генеральний консул Німеччини доктор Штефан Кайль:
— Доброго ранку, шановні учасники, партнери і організатори! Я вас вітаю! Я радий, що у мене є можливість сьогодні бути присутнім тут і спілкуватися з вами на третій день дуже важливого тренінгу.
Це важливий проєкт мета, якого обговорити інструменти та засоби, що впливають на вирішення конфлікту на Сході України. Думаю, що протягом трьох днів ви багато узнали про цей конфлікт і, що потрібно робити для встановлення мирного діалогу. Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини підтримує проєкти націлені на створення мережі громадських організацій у країнах Східного партнерства та Росії. Головна мета цих проєктів – зміцнення громадських організацій та увага до плюралізму думок. Мова йде про побудову мережі та налагодження співробітництва між громадськими організаціями Німеччини і країнами Східного партнерства. Дуже важливо, що в проєктах задіяна Росія.
Наступна мета цих проєктів – це порозуміння і налагодження діалогу у ситуаціях пов’язаних із вирішенням територіальних конфліктів. Важливо, що міністерство цього року підтримує близько 200 проєктів більша частина від загалу, яких подані українськими громадськими організаціями.
Дякую організаторам і вам журналістам за те, що берете участь у цьому тренінгу. Знаю, що журналісти вміють задавати правильні, добрі, часом, непрості питання, на які я готовий відповісти.
Перед запитаннями хочу наголосити, що Німеччина підтримує Україну в багатьох напрямах, зокрема, політичному, економічному та гуманітарному. Німеччина є однією з учасниць Нормандського формату, і протягом багатьох років робить величезний внесок, щоб вирішити конфлікт. Німеччина завжди була і буде на боці України.
З 27 липня числа діє режим припинення вогню. Не знаю, який на рахунку це режим, проте, незважаючи на повідомлення про поранених і деякі його порушення, ситуація більш-менш стабільна.
Головна редакторка видання «Реальний Донбас» Валентина Бикова:
— Я приїхала з Києва, але моє рідне місто Донецьк, в якому народилася і проживала до липня 2014 року. Нагадаю, що це 29 перемир’я. Розумію, що Україна не є головною темою для журналістів Німеччині. Проте хотілося б знати, коли ЗМІ Німеччини пишуть про конфлікт на Сході України, які теми вони найчастіше висвітлюють?
— Погоджуюся з вами, що «українське питання» не є головною темою для журналістів Німеччини. У світі зараз вирує багато конфліктів, зокрема, у Сирії та Лівії. Конфлікт на Сході України триває з 2014 року. Проте Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини і його міністр зацікавлені у вирішенні конфлікту на Сході. Міністр цікавиться Україною, він був із візитами декілька разів на Сході, висловлює свою думку щодо нагальних питань, слідкує за подіями. Німеччина слідкуватиме за «українським питанням» протягом свого головування у Раді Європейського Союзу.
Є втомленість від спроб вирішити конфлікти, до яких причетна Росія. Ці конфлікти затяжні. Іноді немає бачення, як їх вирішувати, відсутні зрушення, позиція Росії деструктивна. Це видно по ситуації в інших країнах Молдові і Грузії. Проте ми намагаємося вирішити «українське питання». Прогресом є зустріч країн нормандського формату у грудні 2019 року. Ми далі працюємо з українськими друзями-партнерами і французькими колегами, щоб найближчим часом у Берліні відбулась наступна нормандська зустріч. Німецькі журналісти пишуть, як йде підготовка до зустрічі, повідомляють про порушення режиму припинення вогню, висвітлюють події в політиці.
Я слідкую за тим, як проходять раз у два тижні засідання уповноваженої групи представників трьохсторонньої контактної групи України, Росії та ОБСЄ, читаю звіти. Зараз представники групи проводять засідання віртуально. Крок за кроком повільно і складно проходять ці перемовини у кожній окремій підгрупі. Іноді зрушень немає. Пункт щодо відведення військ багаторазово обговорюється, сторони не завжди можуть узгодити невелику ділянку території. Як приклад, у минулому році складно проходили перемовини щодо контролю над мостом у Станиці Луганській.
Потрібно далі проводити перемовини і не втрачати надію на порозуміння. Якщо порівнювати Україну з Німеччиною, то там теж люди у 70-80-х роках минулого століття не уявляли, що настане об’єднання держави. Проте у певний момент з’явилися потрібні люди і сталося те, що сталося. Переконаний, що і в «українському питанні» настане момент, коли ситуація зміниться у кращій бік.
Бачу, як важко зараз Президенту приймати рішення в цьому напрямі. За встановлений режим припинення вогню Президента звинувачують у капітуляції і зраді. Саме, тому ваша роль важлива тут. Ви маєте усвідомлено і виважено висвітлювати ці події.
Редактор «UA: Львів» Володимир Перерва:
— Ви зазначили, що Німеччина всіляко підтримує Україну. На вашу думку, як міжнародного експерта, коли і як завершиться конфлікт на Сході? Друге запитання стосовно згаданого вами об’єднання Німеччини – скільки часу потрібно після завершення конфлікту, щоб об’єдналась Україна?
— Це стосується Донбасу чи також і Криму?
Володимир Перерва:
— І Криму, тому що це – Україна.
— Щодо Донбасу, то є передбачений «мінськими домовленостями» план дій і його потрібно дотримуватися. Недавно я почув коментар щодо врегулювання ситуації на Донбасі від одного високоповажного чиновника – не можу точно пригадати його прізвище і посаду. Здається, це був міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Він сказав, що якщо найближчим часом не буде позитивних кроків у перемовинах, то потрібно шукати альтернативу «мінським домовленостям». На мій погляд, це – не дуже добре, тому що «мінські домовленості» містять основні положення для вирішення конфлікту на Сході. З російської і українського сторін є різні тлумачення щодо цих положень, насамперед, першочерговість і послідовність реалізації певних пунктів. У «мінських домовленостях» ці пункти зазначені: припинення вогню, відведення військ, розмінування, контроль України за територією, проведення виборів за українським законодавством, якщо будуть виведені війська. Пункт надання Україною Донбасу особливого статусу, вона не виконала. В українському суспільстві є побоювання, що після надання особливого статусу Донбасу на Заході такі країни, як Угорщина можуть претендувати на певні території. Проте мова йде про те, що всі ці процеси відбуватимуться за українським законодавством і в інтересах України. Ми знаємо, що Росія підтримує сепаратистів зброєю і фінансово, проте потрібно дотримуватися «мінських домовленостей». На жаль, Україна їх не дотримується.
Щодо питання, скільки це триватиме. На мою думку, процес примирення затягнеться на багато років. На нього впливатимуть економічні проблеми на Донбасі, які потрібно вирішувати. Коронавірусна інфекція також ускладнює примирення. Після об’єднання Німеччини пройшло 30 років, відбулися ментальні і економічні зміни, але цей процес остаточно ще не завершився.
Володимир Перерва:
— Чому на Донбасі не спрацьовує режим припинення вогню? Прогнозовано, що цей режим також порушать.
— Ви знаєте, що в перший день перемир’я зафіксовані порушення з обох боків. Були звинувачення, хто перший почав стріляти, хто відповів. Проте пройшов майже тиждень, який відрізняється від попередніх режимів тиші. На мою думку, є бажання з обох боків дотримуватися режиму тиші. Недавно була телефонна розмова між Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським, у якій президенти обопільно підтвердили бажання дотримуватися тиші. Не буду робити прогноз, але, мені, здається, що цей режим буде тривалим.
Блогерка Анастасія Голікова (Запоріжжя):
— В якій мірі громадська думка в Німеччині щодо конфлікту на Сході сформована російською пропагандою?
— На жаль, російська пропаганда розповсюджує у закордонних ЗМІ свої тези. Проте я знаю, що в ЄС є відповідна структура, яка вивчає роботу російських журналістів і протидіє пропаганді. Загалом ситуація не настільки безнадійна, як вам, здається. Навпаки, закордонні ЗМІ представляють Росію у невигідному світлі. Під час своєї роботи у Росії я помітив, що створений журналістами негативний імідж про цю країну трохи перебільшений. Я не бачу небезпеку від російської пропаганди.
Анастасія Голікова:
— Що можуть зробити українські ЗМІ для кращого донесення своєї позиції?
— Насамперед, журналісти мають об’єктивно висвітлювати події.
Незалежна журналістка, блогерка, медіатренерка Олеся Натха (Київ):
—Ви згадували об’єднання Східної і Західної Німеччини. Як відомо, падіння Берлінської стіни стало можливим через послаблення Радянського Союзу. Зважаючи на це, чи може Україна розраховувати на повне припинення вогню на Донбасі, повернення анексованого Криму до того, як зміниться політика Російської Федерації, яка є наступницею Радянського Союзу?
— Якщо не помиляюся, то згідно з внесеними недавно змінами до Конституції Росії Путін може залишитися на посаді Президента до 2036 року. Зважаючи на це, погоджуюсь із вами, що важко очікувати від Росії змін у політиці до України. Проте ситуація може змінюватися. Наразі Росія постраждала від багатьох факторів, в тому силі, коронавірусної інфекції. Росія зазнала збитків у економіці. Те, що Росія підтримує на Донбасі і в Криму вимагає багато коштів. Тягнути це все для неї стає дедалі важче. Економіка Росія залежна від нафти і газу, ціна на які постійно падає. Якщо підсумувати вплив цих економічних чинників, то можливо, що Росія змінить свою політику.
Незалежний журналіст Назаренко Роман (Сєвєродонецьк):
— Ми всі розуміємо, що без Росії конфлікт на Донбасі не вирішити. Яка буде найближчим часом політика Німеччини до Росії. Конкретизую – це буде посилення економічних санкцій чи Німеччина домовлятиметься з Росією або існує інший варіант?
— Зрозуміло, що Німеччина є певним другом Росії. Проте Німеччина далі підтримуватиме санкції, які діють тривалий час. Хоч вони не мають вирішального значення, є сенс їх продовжувати, щоб не змінювалася політика Росії. Щодо врегулювання конфлікту на Сході, канцлерка Німеччини Ангела Меркель часто спілкується з Путіним. Він добре розмовляє німецькою мовою, а вона – російською. Ангела Меркель цікавиться «українським питанням» і навіть недовго була на Сході. У рамках нормандського формату не тільки між президентами, а й політичними радниками майже щодня тривають консультації щодо «українського питання» про які, ЗМІ не повідомляють.
Ми чекаємо наступну зустріч керівників урядів у нормандському форматі, яка проходитиме на різних рівнях. Коли точно вона буде невідомо, але в цьому напрямі триває робота і є певний результат. Недавно встановлене перемир’я – є першим кроком, щоб відбулася чергова нормандська зустріч. Ми сподіваємося, що вона відбудеться у вересні.
Незалежний журналіст Олександр Пилипенко (Бердянськ):
— На ваш погляд, чи не завадять перемир’ю радикали та націоналісти, які останнім часом активізувалися?
— На це питання впливає багато факторів. Якщо припинення вогню сприймається такими групами, так безкомпромісно, як капітуляція, то це свідчить, що вони впливають на події.
Ми маємо побачити реакцію Уряду та Президента Володимира Зеленського на дії цих груп. Уряд має бути сильним, щоб робити подальші кроки.
Повертаючись до сьогоднішнього заходу, зазначу, що саме від вас, журналістів, залежить, як можна впливати на ці події. Розумію, що в вуличних акціях багато емоцій. Ветерани ООС, які беруть участь у акціях аргументують свою позицію тим, що їх товариші були поранені і загинули недаремно. Проте важливо, щоб ви подавали інформацію об’єктивно із знанням всіх нюансів.
Матеріал створено в рамках проекту «Reach Out», який реалізує «Українська мережа освіти дорослих та розвитку інновацій» (Мережа розвитку) у партнерстві з «Comparative Research Network EV» за фінансовою підтримкою Міністерства закордонних справ Німеччини.
Назаренко Роман
